Всі, без винятку, хочуть бути щасливими. А що говорять про щастя повір'я? Інколи бачимо, що люди дарують один одному різні сувеніри-талісмани на щастя. А ще кажуть, хто знайде підкову, той буде щасливим. Підкова на щастя. Звідки ж походить цей вислів? Чому знайдена підкова приносить щастя?
Підковувати коней почали ще до нової ери і робили це спочатку заради краси: були підкови із золота або срібла. Під час бігу коні легко губили «взуванку», і підкова дійсно була дорогою знахідкою. Тим більше, що привілейовані знатні люди (аристократи) вважали принизливим піднімати підкову з шляху.
Розповідають, що англійський дипломат XVII століття лорд Кастлей, вихваляючись своєю заможністю, наказав прикріплювати до копит власних коней підкови із срібла на «живу нитку», аби вони швидше губилися. Серед слуг лорда був коваль, який швидко набивав нову підкову, щоб невдовзі кінь загубив і її.
У кожної людини своє поняття, що таке щастя, що потрібно для того, щоб бути щасливим. Більшість виділяють три складові щастя: багатство ( гроші, достаток), здоров’я ( своє та рідних) і кохання. Рекомендації щодо розширення можливостей відчути щастя містяться у творах філософа і логіка Бертрана Рассела. «Той, кому подобається спостерігати футбольний матч, має щось більше, ніж, той, кому футбол нічого не говорить. Тому, хто любить читати, краще, ніж тому, хто не читає, і тут різниця ще більша, бо в житті значно більше можливостей читати, ніж дивитися футбол. Чим більше речей цікавить людину, тим більше в неї можливостей для щастя, і тим менше вважає іграшкою в руках долі. Бо коли в неї не виходить якась справа, вона може взятися за іншу. Життя занадто коротке, щоб людина могла займатися занадто багатьма речами, аби змістовно заповнити його».
На мить я й сама задумалась над цим питанням - а я щаслива??? І зрозуміла, що так!!! Моє щастя - це моя сім'я, коли чоловік і мої діточки радісні і здорові - я щаслива, це мої батьки - я щаслива, бо вони ще живі і я бачу їх щодня, це мої друзі (я тішуся, що вони є і вони справжні), це моя робота (я її люблю) і ще тисячі речей, які в певний момент роблять мене щасливою. Мабуть, варто скористатися порадою Дела Карнегі : "В погоні за щастям іноді потрібно просто зупинитися і бути щасливим." Просто насолоджуватись кожним днем, кожною миттю, радіти успіхам і не ридати над поразками, ПРОСТО ЖИТИ І ПОЧУВАТИСЬ ЩАСЛИВИМИ!!!
Про щастя ще змалку ми мрії плекали,
А що таке щастя - насправді не знали.
Є щастям - вернутись до рідної хати,
Побачити маму, побачити тата.
Та ми в цей час іншого щастя бажали,
Коли все це мали. Коли все це мали...
Це щастя - коханого бачити очі,
Та ті що чекають щодня і щоночі.
І щастя, як діти вигукують "мамо",
Можливо щохвилі, можливо ночами.
Хіба ми це щастям так часто вважаєм,
Коли все це маєм? Коли все це маєм...
Це щастя - побачити, як сонце сходить,
Як вишня розквітне, як яблуня вродить,
Веселки барвистої дивну красу,
Відчути ногами холодну росу.
Чи часто за щастя це дякуєм Богу?
За цю неповторну життєву дорогу?
Для мене є щастям, як діти здорові,
Є хліб на столі і є злагода в домі.
Це радість на серці, це спокій в душі,
Це, просто, можливість писати вірші...
Іванна Хоміцька
БАЖАЮ ВСІМ ЩАСТЯ!!!
Мені здається, що у сучасному житті вже не так багато потрібно людині. У всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування ми жити не можемо. Обмінюватися новинами, ділитися враженнями, дізнаватися про нові події та цікаві факти – це також щастя. Крім того, спілкуватися зі щирими друзями– велике задоволення, що робить нас щасливими.Дякую, Наталю, за тепло нашого спілкування.
ВідповістиВидалитиБезперечно, спілкуючись із друзями, почуваю себе щасливою. Але щоб відчути себе абсолютно щасливою, треба жити в державі, де панує МИР, не чути вибухів, не гинуть люди. Тому мені для щастя бракує лише одного - миру в моїй країні. І все. Більше не хочу нічого!
ВидалитиА вам щире дякую, бо ваші коментарі - це ще одна причина відчути себе щасливою!!!