ПОЕЗІЯ - КРИНИЦЯ ДУШІ...

Мабуть, не знайдеться жодної людини, яка б не знала напам'ять декілька віршованих творів. Римоване слово здатне творити дива - надихати на подвиги, звеличити людину, окрилити закоханого романтика, створити мінорний чи мажорний настрій... Поезія може "вбити", а може "врятувати", може запалити вогонь в душі і повести на барикади, а може підітнути крила... Отож, не дивно, що є таке свято, яке вшановує поетичне слово.  Відзначати його вирішили 1999 року, на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Перший Всесвітній день поезії пройшов у Парижі, де розташована штаб-квартира цієї організації. “Поезія, - йдеться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і глибокі духовні запити сучасної людини. Але для цього необхідно привернути до неї якомога ширшу громадську увагу”. 

Нині достеменно невідомо, хто вперше почав складати вірші. Проте найстарішими вважають вірші-гімни поетеси-жриці Ен-хеду-ани, яка жила в 23 столітті до нашої ери.


Про життя поетеси відомо лиш те, що вона була дочкою аркадського царя Саргона, що завоював Ур (територія сучасного Ірану).Ен-хаду-ана писала про місячного бога Нанна та його дочку, богиню вранішньої зорі Інанну.

Відтоді минуло чимало літ і світ відкрив Петрарку і Гете, Лесю Українку і Івана Франка, Володимира Сосюру і Олену Телігу, а Ліна Василівна Костенко (на поетичному небосхилі її зірка сяє найяскравіше). Це геніальні поети, які писали на вічні теми: кохання та зради, щастя і горя, дружби та ненависті, миру та війни, свободи та неволі. Тому сьогодні я вітаю всіх поетів і любителів поетичного слова із цим чудовим святом і бажаю, щоб бурхливе поетичне джерело наповнювало ваші серця безмежним щастям, дарувало натхнення, створювало гарний настрій кожного дня!!!