Спини мене отямся і отям
Така любов буває раз в ніколи
Вона ж промчить над зламаним життям
За нею будуть бігти видноколи
Вона ж порве нам спокій до струни
Вона ж слова поспалює вустами
Спини ж мене спини і схамени
Ще поки можу думати востаннє
Ще поки можу але вже не можу
Настала черга й на мою зорю
Чи біля тебе душу відморожу
Чи біля тебе полум’ям згорю.
ЛІНА КОСТЕНКО
Все прекрасне на Землі створене з любові до коханих. Тема любові пронизує сторінки грубезних романів, оспівана в піснях і романсах. З любові до темноокої Марії із села Рудки на Полтавщині у травні 1843 року склались поетичні рядки Євгена Гребінки "Очи черные, очи страстные, очи жгучие и прекрасные", які ось уже третє століття лунають на нашій планеті, — кажучи по-сучасному, стали всесвітнім хітом. А як не згадати слова палкого співця кохання і невтомного кавалера В. Гюго: "Людина завжди залишається людиною, і та крихта розуму, якою, може бути, вона володіє, майже або частково втрачає, коли лютує пристрасть... "
Генії теж кохають... Тому сьогодні в День Святого Валентина пропоную вашій увазі історії кохання українських письменників...
Детальніше за посиланням
Немає коментарів:
Дописати коментар