Кохання в житті Тараса Шевченка...

Моя  любове!  Я  перед  тобою.
Бери  мене  в  свої  блаженні  сни.
Лиш  не  зроби  слухняною  рабою,
не  ошукай  і  крил  не  обітни!
                      Ліна Костенко

   Генії теж кохають... Було кохання і в житті Тараса Григоровича, проте всієї правди до кінця розгадано не буде, а все через підступну і облудну брехню. Про Шевченка багато брехали. І за його життя, й опісля. І до “Великого Жовтня”, і майже до наших днів. Особливо багато спекуляцій розвелося нав­ко­ло особистого життя поета. Насправді ж усе виглядало досить прозаїчно. Він закохувався, ревнував, з гуркотом розривав стосунки. А ще – дуже хотів одру­житися, мати сім’ю і дітей. Але чим більше він цього прагнув, тим гірше у нього виходило. У чому ж річ?

   Сам сирота і кріпак, Тарас Шевченко і дружину хотів мати з цього ото­чен­ня. Але трагедія поета полягала у тому, що він переріс своє колишнє се­ре­до­ви­ще. Селянки уже не сприймали його, вважаючи дивакуватим панком. А пан­но­чок не сприймав він – коло тогочасної еліти він до кінця своїх днів вважав чужим.

   Жінок в житті поета було достатньо, та проте крізь літа він проніс світлий вогник кохання до Оксани Коваленко, з якою разом пасли вівці, і яка подарувала малому Тарасові перший поцілунок. Таку “маленьку кучеряву Оксаночку” Шевченко шукав усе життя. Та не судилось, не судилось...
   Я не хочу описувати і смакувати інтимні подробиці життя Тараса Григоровича, я пропоную краще - переглянути короткометражний відеофільм "Тарас Шевченко і його жінки".