ХОВАЮЧИ СВОЄ ЛИЦЕ...
Софія Шиколоне виросла в родині бідних італійських акторів пересувного театру. Коли в 15 років вона з нескладного підлітка перетворилася в красиву дівчину, її мати вирішила втілити в життя власні мрії за допомогою дочки. Вона возила Софію по численних конкурсів краси, стукала у кабінети найвідоміших режисерів кіно, вона розхвалювала її як найцінніший «товар», поки дівчині ... не допоміг один випадок.
У фільмі «Африка під морями» Софії запропонували головну роль. «Проте, - зауважив продюсер, - ваше прізвище нікуди не годиться. Вона звучить вульгарно. Ось, наприклад, Марта Торен, - промовив він, згадавши актрису зі свого недавнього фільму. І тут він почав перебирати букви алфавіту, поки не зупинився на «Л». З цього моменту народилася нова зірка кіно - Софія Лорен. До речі, цим продюсером був ніхто інший, як Карло Понті, в майбутньому чоловік прекрасної Софії ...
Проте не лише зірки кіно ховають своє справжнє ім'я, обираючи псевдоніми. Багато письменників видають свої твори під вигаданим іменем. Що змушує їх до цього?.. Причин безліч. Леся Українка, справжнє ім'я якої Лариса Петрівна Косач-Квітка, своїм псевдонімом підкреслила любов до Батьківщини. Інші вважали власне прізвище неблагозвучним, як Лаврентій Зизаній, справжнє прізвище якого було Куколь, письменник переклав його на грецьку мову — так постав звучний псевдонім — Зизаній. Його слідами пішов і брат його Стефан, який теж з Куколя став Зизанієм.
Існує чотири головні форми прикриття авторства: псевдоніми, аноніми, містифікації і плагіати. За допомогою псевдонімів автори покривають свої твори фіктивними, переважно неіснуючими іменами; часом автори прикриваються окремими літерами (криптоніми), що можуть бути власними ініціалами, а можуть бути і зовсім вигадані; користуються також скороченнями, всілякими знаками і зірочками (астроніми). Коли ж про автора не подається ніяких даних, ми звемо такий твір анонімним і кажемо, що написав його анонім, тобто невідомий. Часом твір позначається прізвищем реально існуючих людей, навіть письменників, хоч насправді вони їх не писали. Це явище зветься містифікацією. Такої містифікації вжив був українсько-польський поет XVII ст. Бартоломей Зиморович, коли видав свої твори під іменем брата, також поета, Симона Зиморовича. Є також твори, так би мовити, привласнені — плагіати (від латинського слова рlаgium — викрадання). Існують також підробки і фальсифікати творів, які звуться апогрифами і псевдопіграфами.
І все було б нічого, якби під час ЗНО не треба було встановити справжнє ім'я письменника. Підготовка до незалежного тестування в самому розпалі! ЗНО з української мови та літератури здаватиме кожен абітурієнт – на жаль чи на щастя. Давайте готуватися до нелегкого іспиту разом – і все вам буде під силу!
Зберігайте картинку на свій комп’ютер та роздрукуйте її, переглядайте у вільний час – це допоможе вам із вивченням псевдонімів!
Немає коментарів:
Дописати коментар