Народ гине, коли він свій обов'язок замінює на поняття обов'язку взагалі. (Ф. Ніцше) Захист рідної мови - найприродніший і найнеобхідніший спосіб національного самоутвердження.Потрібно бути борцями! А як? По-перше, допомагати кожному, хто хоче вивчити українську мову; по-друге, ніколи не зупинятися у вивченні рідної мови; по-третє, не бути байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги рідної мови; по-четверте, незнання рідної мови не звільняє і не позбавляє права боротися за неї.Цей перелік, звісно, можна ще продовжувати та продовжувати. Головне: нам випало складне і відповідальне завдання - відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Діймо. Даруйте, Наталю, що дозволила собі продовжити ці правила. Ця тема ніколи не залишить мене байдужою! Дякую Вам за це.
Іванно, вам не треба вибачатись, навпаки, я вам дякую за активну громадянську позицію, за вашу любов і щире вболівання за долю української мови, української нації, за вашу небайдужість, за те, що всіма силами відроджуєте нашу духовність, державність, націю... А це неможливо зробити без любові до рідного слова. Недаремно українська мова пережила стільки заборон, її хотіли знищити, а разом із нею і українців, як націю.Прикро визнавати, але ворогам це майже вдалося. Тому наше завдання - не допустити цілковитого виродження мови і нації . " … Поки живе мова – житиме й народ, яко національність ... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань," - Іван Огієнко.
Народ гине, коли він свій обов'язок замінює на поняття обов'язку взагалі. (Ф. Ніцше)
ВідповістиВидалитиЗахист рідної мови - найприродніший і найнеобхідніший спосіб національного самоутвердження.Потрібно бути борцями! А як? По-перше, допомагати кожному, хто хоче вивчити українську мову; по-друге, ніколи не зупинятися у вивченні рідної мови; по-третє, не бути байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги рідної мови; по-четверте, незнання рідної мови не звільняє і не позбавляє права боротися за неї.Цей перелік, звісно, можна ще продовжувати та продовжувати. Головне: нам випало складне і відповідальне завдання - відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Діймо.
Даруйте, Наталю, що дозволила собі продовжити ці правила. Ця тема ніколи не залишить мене байдужою! Дякую Вам за це.
Іванно, вам не треба вибачатись, навпаки, я вам дякую за активну громадянську позицію, за вашу любов і щире вболівання за долю української мови, української нації, за вашу небайдужість, за те, що всіма силами відроджуєте нашу духовність, державність, націю... А це неможливо зробити без любові до рідного слова. Недаремно українська мова пережила стільки заборон, її хотіли знищити, а разом із нею і українців, як націю.Прикро визнавати, але ворогам це майже вдалося. Тому наше завдання - не допустити цілковитого виродження мови і нації .
ВідповістиВидалити" … Поки живе мова – житиме й народ, яко національність ... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань," - Іван Огієнко.