У кожного з цих Героїв була своя родина, друзі, якісь невідкладні справи і ... Україна... одна на всіх... Я не знаю, чи прагнув хто з них стати героєм, але ніхто не залишився байдужим, коли батьківщину вкотре розпинали на хресті історії. Всі, як один, стали на її захист, бо хотіли бачити Україну вільною. незалежною, нескореною, європейською державою. За неї, єдину, віддали своє життя.
Схилімо в жалобі голови перед Героями, які заради торжества справедливості, не пошкодували найдорожчого - власного життя. І нехай пам'ять про загиблих згуртує живих, дасть нам силу, мудрість для побудови вільної демократичної держави попри всі негаразди. Вже не одна Небесна Сотня покинула землю і своїх рідних, але вони не вмирають доти, поки живуть у нашій пам'яті, у наших серцях, тому ми не маємо права їх забути!
А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
21.02 2014, Людмила Максимлюк
«Герої не вмирають!» .Я часто повторюю ці слова і намагаюся знайти заспокоєння. Але болить душа. Знову і знову бачу перед собою їхні обличчя…А хтось із них недожив…, хтось недокохав…, хтось недомовив…, хтось недовиростив дітей… недо…недо…недо…Так, Вони –Герої! Бо зерна справжнього патріотизму, засіяні С.Бандерою, таки дали плоди .І сьогодні ми не маємо права забувати про тих, хто за Україну віддав найцінніше – життя.
ВідповістиВидалитиПам'ять про Героїв Небесної Сотні завжди буде палати незгасимим вогнем у наших серцях!
Дякую Вам, Наталю, за зворушливі рядки...
Так, герої не вмирають, так, ми пам'ятаємо про них... Але чому серце обливається кров'ю, а в голові пульсує думка : "Торік була сотня, тепер вже тисячі..." Тисячі Крилатих Ангелів в Небесному Батальйоні спостерігають за нами з небес. І ми не маємо права їх підвести, адже за вільну європейську Україну вони віддали найцінніше - власне життя. Але коли вже буде кінець цьому насильству, підлості, підступу, огидній війні... Нічого не хочу, лише одного - прокинутись вранці і почути : "В Україні МИР" Миру всім нам - у душах і оселях!!!
Видалити