РІЗДВО  В  НАШІЙ  ГОСПОДІ

        Знову зима… Знову білосніжна скатертина святково встелила землю. І знову ми дочекались Різдвяних свят. Ці свята для всіх нас і кожного зокрема. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. 

Різдво – особливе свято. Ми чекаємо його щороку з надією на радість. Цієї пори на вулиці горять святкові вогні, у крамницях продаються блискучі іграшки, а в наших домівках готується святкова вечеря, і коли над землею сходить різдвяна зірка, а на ялинці запалюються запашні свічки, здається, що зараз трапиться диво…

Цього року я особливо, немов мала дитина, чекаю на диво. Кажуть , що Різдво, як і Новий рік, невипадкові дні у році. Що саме в ці дні міцніє духовний зв’язок людини  із Господом, що саме в Новорічну чи Різдвяну ніч збуваються найпотаємніші мрії людей. Я вірю в це і понад усе хочу, щоб здійснилось моє одне бажання – в Україні не було війни!!! Щоб не багрянилась земля від крові українських солдатів, щоб матері дочекались синів, дівчата коханих, щоб за святковим столом не було порожніх місць, щоб нарешті наша багатостраждальна Україна зажила щасливо. Тому сьогодні, святкуючи Різдво, я прошу  згадати тих, хто не може розділити спільно з нами радість народження Ісуса Христа.

Мені невідомий автор цього вірша, але слова западають в душу. Я бажаю миру і здоров’я нашим оборонцям і понад усе хочу, щоб вони швидко повернулись додому живими!!!