неділя, 21 лютого 2016 р.

ДУША НАРОДУ


Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром. 

Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною. 

Українська мовна традиція сягає  княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова.  Та вона винесла всі незгоди, вистояла, загартувалась і зміцніла. 
Сьогодні, віддаючи шану рідній мові, варто ще раз сказати про її невимовне багатство! Та й справді, якою мовою можна створити такі шедевральні твори, як не українською?!!! Не вірите??? Пропоную вашій увазі твір - замальовку Любові Сердунич "Зайдам - ЗАСЬ!"


Замальовка "ЗАЙДАМ - ЗАСЬ!"
Зайнявся, забагровів захід. Злегка завівав західний зефір. Зверху – золотозоряний звід. Зоріло: з’являлися зорі-зернини, замріяно зиркали. Здвиження. Заховалися змії: земля здвигнулася. Задумливі зелені зорі застигали. Звичні, знайомі зірки звірокола зникали, змінювалися, знову з’являлися. Зорепадило. Звіздохватки знімали зірки. Згодом зорі здійнялися, згасаючи. Зверху зайнялося, заясніло, запалало. Загорялася заграва. Земля збирає зорі.
Зоремир зупинився, зогледівши зверху знак змієвидного звіра, заплющився… Залізо зачали з землі. Залізо – зброя. Золотавий захід заспокоював... Зненацька зойкнула зигзиця. Здалеку занюхав, зачув знайомі запахи. З зеленого затінку з’являлися знані земляки. Зміряв зором: засмаглі, зросту здоровецького, загадкові, здатні з’явитися з землі. Запоріжці заграли збір, згодом зібралися. Зрадів: застав знайомих! Зобачивши зворушливе Зоремирове замішання, знатні запоріжці запитально зиркали.
– Здоров’я зичу!
– Здоровий зноси – знову зароби! – зичили Зорикові, зобачивши зелену з… Знічев’я заскочений запитами, Зоремир знітився.
Зверталися з запитаннями, згадували звичаї... Згадувалися змаги запоріжців з загарбниками… Захоплення звично змушували задумуватися. Зімкнувши зіниці, Зоремир замріявся, захопився, зважував. Зупинився, замислений, зринулими здоров’ягами-запоріжцями заворожений. Зобачене змішалося з запахом землі, зі злетом зірок.
...Здійнялася зграя. Здригнувся: зайвина збадьорила Зоремира. Захотілося здійнятися зі зграєю, злетіти зигзицею, знайти земляків, загублене, забуте. Зненацька задума зникла. Збентежений, зором збагнув: здається, знову заволоділа згадка… Зворушене зримо зринуло закрученими знаками запитання. Зображення зустрічі з запоріжцями зникали. Зітхнулося. Зумів зосередитись: зумовили загадкові зів’ялі зачаєні звуки зусібіч, злецько запахло залежаністю, задавненістю зловісної злуки... З-з-замлоїло, з-з-затерпло, з-з-занило зсередини, зайшли зашпори!..
Знюхалися з зайдами, зауважив зірко Зоремир. Зопалу зраділи. Зреклися заповітів, забули. Заплющили зіниці, заколисалися... Здавна звідусюдні загарбники зиркали зизем, замишляючи зле. Зобачивши зиск, з’явилися зизуваті зайди-замýрзи: зарослі, засмальцьовані, забиті, зате зубаті, зверхні, злостиві, загребущі. Заздро зазіхаючи, заглядали, здибленим звіром зиркали з закордоння, згодом, занадившись, загостювали, зазимували, заселилися – запанували, зазолотилися, зажиріли. Злізлися звідусіль зайди з загребущими замашками. Зайшлі, зачаївшись, зразу замислили зле. Завидки, зазіхання, зговір загарбників заманили, заарканили, забалакали, затуманили зір. Забрали Законник, зіпсували завидні, заможні землі. Занедбали, занапастили, заселили забіяками, завойовниками, заброхами-завидами. Зайди заборонили, знищили звичних Заграїв, Зваричів, Заславів, Звениславів, Звонимирів, Зв’яг, Злотанчиків, Збиславів, Злотоданів, Зореглядів, Здравків, Зоремирів, Зварів, Златоустів, Зореславів, Зорянчиків... Звабивши, збавили Забав, Збиславок, Золотунь, Зоринок, Златославок, Звениславок, Звонимир, Зореславок, Зірок, Златунь, Зорянок… Заполонили землі заморськими Захаріями, Занями, Зенонами, Зиновіями, Зосимами, Зоями, Зофіями, Зінаїдами...

Злагоду, затишок змінили зневірою. Запровадили застілля, зрівнялівку, згодом – здорóжування, зверхність задля збирачів. Звісно, заперечували значимість запоріжців. Зросійщене, заполітизоване забродами Запоріжжя задихається! Звичаєвий закон зобов’язував. Зараз зникає звичне звичаєве зерно. Зникає значення Запоріжжя! Забракували, заплутали заповітні закони, змарнували звичаї, земства, забур’янили землі, завели заморські звичаї-завáди, завізні. Заборонили Зільник-Зеленосвяття. Значно заперечили, знівечили заслуги. Заборонили заперечення, запровадили замовчування злободенного. Запозичення згубили звичні, заповітні закони. Згубно запанували занесені звички. Зубаті зажери-загарбники запекло заповзялися – знищили, зухвало захопивши заповітні знамена, зайнявши землі, зáмки, займанки, землякам зоставили землянки зі зрубів, замчища, закамарки, зáкутні, зазубні, зализні, затилля, зрештою – згарища. Запанщизнували землі. Залиґали, закріпачили, зробили заручниками, зáкупами, злидарями, закаблучниками. Замотузили, затягнули зашморги, залили згубним зіллям – зеленим змієм. Заспокійливий збір – бомбування! Захмелили, захомутали, зацькували. Занесли заразу, запропастили!..

Затьмарило зір. Зло збороло, засмоктало. Затримують зловісні, злощасні забобони – засіб змусу… Зрадили задерикуваті зайди. Забрехавшись, злобствують. Заповітне, з зусиллями здобуте – знецінено.
Зоремирові защеміло… Здійняв зверху зірку зором: закортіло зірвати… Замислився… Зів’яла, згасла зірка загадкова. Зусилля зумовили зосередитись. Зродилося закономірне запитання: зáщо? Заворожено? Зурочено? Зовсім! Залишається загадкою. Запечалля за запечаллям. Запитання за запитанням... Зажурено зітхнув. Знадобилася здатність запам’ятовувати. Зоремир зазвичай завше застосовував знання зі зводом законів запорізьких. Змалку злетіла, здійнявшись, зоря-зоряниця Зоремирова, змалечку захоплювався зух запорогіаною, здорово заздрив запоріжцям. Зáраз…
Задушені з зачаття, змирилися заледенілі земляки. Запродалися. Здалися... Змусили здати зброю. Зброя завжди здасться! Здуру здали зброю за… за так, задарма. Захланний зброд злізся звідусіль. Злостиві загарбники зловчилися здаватися зовні зрідненими. Змішалися земляки-запроданці з зайдами. Забракло згуртованости. Запропащі зрадники здали земляків. Запаморочилося. Згодом заслухалися, заворожені. Задовільняли забаганки, заблукали, застрягли, зневірилися – заневолені, здалися, заспокоїлися, збайдужіли, запряглися, заскніли, заплазували. Запанувало загрозливе застійне затишшя.

Заки здогадалися – заарканено. Зціпивши зуби, звиклися, згорбилися, загорбатіли, загорювали, заржавіли. Звікували заробітчанами. Зосібна зганьбилися зрадою здеморалізованих, запродалися, захиріли. Заблуклі, здеорієнтовані, зовсім знікчемніли, зненавиділися. Зробилися зведенятами, загризлися, зганяючи злість. Завсіди, завше звикли зникати. Зухвало знущаючись, злодії затято забирали заповітне, збавили звичаї, знищили зільників. Забагато збігів! Зникло звичне: знання, звичаї, звання, заполоч, звіроколо... Забери зайве, злидото! Зловтішно збиткуючись, згубили задатки, здібності земляків. Звірина зробила земляків здобиччю. Зумисне заселення земель зайдами, залякування заронили зерно заздрощів, зневіру, замкнутість. «Заздрість здоров’я з’їсть», – здавна зауважували знахарі. Здирства, злостивість звели, згубили. Знахабнівши, зовсім заморили земляків. Завихріла, завирувала зненависть. Злиденність, зневаження засмучують. Заборонено знати, змагатися, зосереджуватись…

Засліплені злістю, загребущі зарізяки-забрόди знищили зелені зони, заповідники зробили звалищами, заполонили західні землі, запорізькі. Затуркали, заполячили, замосковили. Займанці заволоділи звабливою землею, зробили заповітну земельку забавою, залюднили засланцями. Знесилена земля знемагає. Забруднені землі зробили зонами забуття, «забутим Заходом». Заради збагачення, зручностей знехтували загальним. Замість звірити – звірилися, замість змагів – зашморги, замість запалу – збайдужіння. Запанував застій. Зацьковані, залежні! Знову залежні!
Захворіли землі, занедужали, запліснявіли. Злаки, заражені зонόю, змаліли, знецінилися, звелися. Задихáються захоплені загарбниками землі. Зголоднілі, зухвалі заброди заманили, заговорили зуби, зміюкою заповзли, здушили, загнуздали. Захопники, захомутавши, загордували. Зманіжені зрадники, захребетники – заодно! Значить – западня! Занепали, звиродніли. Захід здавна знемагає, згодом Запоріжжя зчистили звідусюдні зайди. Землю захаращено, зроблено забавою, згодом – звалищем, засіяно завізними звичаями, занесено збоченість. Забруднені землі зробили зонами забуття. Заборонили збиральництво, заготівлю, збут. Завезені заброди заразили, запоганили, занапастили, знищили здоров’я земель, заодно зросіянізували, захопивши Зазбруччя, Запороги, Забужжя. Зухів, звитяжців знищували, злочини засипали землею. Забагацько зайди завдали зла, збитків, зруйнувань! Здирники знищили зимівники запоріжців. Зухів зі зв’язаними ззаду зап’ястями замордували: занадто знали. Засіли, заразом заражуючи, закацаплюючи землі. Заблуди забруднили земляків змовами-зрадами, зробили забудьками.
Зиск – зручний засіб. Злі заздрощі зайд захопили, знищили Запоріжжя. Заварилося зло, залякало, зовсім запанувало. Заброди завідомо знали: загроза зникнення зазвичай зумовлює забуття. Зиновій загетьманувався, здався, знюхавшись з завойовниками, звів Запоріжжя зовсім. Змова зі звірами, зловісна злука зблизила занепад. Забагато заплачено за загарбницьке заміжжя! Зазнали затирухи, замішки, заколоту, затірки, здохлятини… Згодом – здихень. Здавалося, завойоване запопадливі запроданці здали з захопленням, забувши злодіяння злочинців, заправили, зажадали здобуте. Змаги зі збільшовиченими загонами знесилили. Забути зло, заподіяне загарбниками? Здатися – значить згинути, зникнути. Забуття заповітів – зрада! Задосить! Залишилося зламати заборони, знищити залізну завісу. Зуміймо збагнути: зло забуття – загрозливе, згубне, зрівнюване з загибеллю!

...Золоту землю зробили звироднілою! Знепліднені землі знелюдніли. Задушили зловісні заколоти, збройні зачіпні заворушення, здушили заколотників зашморгами, засланнями, заґратували, заховали залізними завісами, заснували заволоками, запроторивши, закували, зчиняли звірства. Заподіяли задаваки зло злюще. Загребли збіжжя, заволоділи заводами, зáмками, затόками, зруйнувавши, зрівняли з землею. Захищаючи, згинули зухи. Зайди захоронювали закатованих зненацька, залпом. Здирники залишили замість злаків зелений зільник, замішаний з зеленню. Закабаливши, заодно занесли зубожіння, злидні, знищення, заґребестали заощадження. Загарбали зовсім! Зло, заподіяне зайдами, зрівнюване з землетрусами. Зведені зносини завжди згубні. Знавіснілі заброди знищили захалявні зарисовки, знать, знаних знахарів, знаменитих земляків, запоріжців, запровадили заборонені зони. Завелося-запанувало злопам’ятство, зверхність, злоба, злість, зарозумілість, злорадство. Заборони зовсім змусили замовкнути, заговорити загальнозрозумілою. Замкнені знадвору… Зрештою загострені зносини зі злочинцями зелό збіднили знедолену землю. Знову залежні. Завше залежні! Змовчати? Заперечувати? Знищити?!.
Заки зійде зоря – знудишся... Зненацька зверху зблиснула зірниця. Зоремир зачепився зором за зірку, знову зиркнув, зосередився: знак здався значеннєвим. Знакове знамення! Згинь, зимо заразна!
Зачекай, золота землице! Зродиш завітну зілúну – знайдемо знáдіб’я, зцілимося! Заполовіють злаки. Завесніє – зареве Запоріжжя, збереться з зусиллями, зупинить засилля. Зберуться завзятці, заспівувачі, заснуємо заново згуртування земляків. Зійде зоря-зоряниця! Засяє знову! Зникнуть зрештою заборони, забудуться... Зазнали збиткувань, зла, збитків, заснули, зате збудимося! Зазирнемо за завтра. Зродяться зв’язки з зарубіжжям! Знайдуться зичливі захисники. Західні землі з запорізькими з’єднаються! Збудеться заповітне! Здійсниться! Заповзято зберемо залоги, здобудемо знову. Запанує злагода. Земле згорьована, зажди! Зоремо, засіємо зерном, закосичимо. Завруниться, забуяє зелό. Збунтовані, збуджені, збурені, збудемося зайд. Звершимо заповітну забудову! Зникнуть загрози-завади! Знавці запорогіани згуртуються. Зримо: збереться знову земляцтво! Зродяться заповітні засади, заживо захоронені! Змінимося, зміцнимося! Загоїмо, заклечаємо зранені землі, змережимо, заквітчаємо зелом-зáполоччю, заспіваємо заздравиці! Зберуть згуки-заклички зірниченьок. Запанує затишок, згараздиться. Заповнимо заєва заповітним, зродимо заповідники! Запорука – згуртованість. З задумів, заповідей зродимо здобутки, здійснимо задумане. Здатися – значить згинути, зникнути. Згуртовано заявімо: забродам – заськи! Зоставайтеся здорові за заграниччям! Занадто, зело зазнали злуки з зайдами!

Заступнице земна! Змети злочинні задуми злостивців! Заступися за злиденних, зім’ятих, зломлених, знесилених, зверни зверхніх, зобач злеглих, замордованих, зроди забутих, захисти, зведи, звелич!
Запоріжці! Зрозуміймо: забаритися – загибель. Збережімо здоров’я землі! Знаю: зможемо зараяти! Зосібна? Згуртовано, злагоджено зобов’яжемося зродити заповітне. Загарцьовані – загартовані. Заквітчаєшся, землице! Зберемося, зборемося зі злом засилля, знайдемо заступництво. Зродимо звитягу, знайдемо змогу, зборимо зломізерні злидні! Зірвемо замкú – змову замовчування! Заповітна зброя задля захисту здатна, зуміє захистити землицю, знищити зло, занесене загарбницькою зграєю. Завесніє, заяріє знову знедолена земля запорізька, заспіває західноукраїнська, закарпатська. Збудеться зворушлива злука! Захід – здорове зерно! Звернемо земляків з Закерзоння, знедолених заробітчан з закордоння, з заслання, звідусіль – запоріжців... Заблагословиться! Зцілимо захоплені землі. Збудиться Звенигород, Зіньків, Звенигородка, Знам’янка… Затаєне збурення збудить запал-завзяття, зродить звичаї, заклинання, замовляння, заклики заповітного з’єднання: забуте зродити, задумане здійснити, загнане загарбниками зволити, злагоджено згуртуватися! Зріють задуми. Здійснимо запевнення: знищимо зарáзу забуття! Знищмо зáраз!

Заспівувачі – здебільшого з західних земель. Знаймо загальнолюдську залежність: залежність землі. Землею звертаємося: здіймімо знамена! Зродімо завдання, зокрема: здобуте закріпити, зміцнити, законно забезпечити зростання, зміцнення земель. Зневірі – заськи! Завадьмо засиллю! Забудьмо закон: злом за зло. Засудімо земними – запорізькими! – законами заподіяні зайдами злодіяння! Завадимо забуттю, зродимо знаттєлюбність, знавецтво – заклади знань. Залишилися здобуті завоювання – закільчиться зерня. Заповіт – залишатися зі зброєю! Згинуть злостивці! Зродимо Зеленосвяття, Зілота... Зі зворушенням згадуємо завжди знаних Залеських, Заславських, Зизаніїв, Золотаренка, Заклинського, Завадського, Заньковецьку, Зарембу, Забілих, Загребельного, Земляка, Зерова, Зощенка, Затовканюка, Зілинського, Зозуляка, Заливаху, Зінкевича... Зродимо землі звитяжців: Запороги, Зашків, Звенигород! Звернемо з застінок-запасників, золотом запишемо знатних земляків, знаних зодчих, знахарів, зільників-зелейників, зцілителів, звіздарів, злотників, законознавців, знаменитостей, звеличимо зверхників, зухів, звитяжців – заслужених, загнаних, засибірених, загиблих, зацькованих, забутих. Закінчиться зловісне змосковщення! Зазоріє знову! Заради завтрашнього – зарадимо!
Зайдам – зась!!!

(© Любов Сердунич). Усі права застережені, твір охороняється Законом України «Про авторське право і суміжні права». (© Copyright: Любов Сердунич, 2008). Усі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”.

Немає коментарів:

Дописати коментар