ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною" або "шутковою" або "цвітною". Завжди цього дня всі чекали з великим нетерпінням. 

Цього дня люди сходяться до храму, де священник освячує вербу. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос в'їжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками.

Першими в церкві намагалися вхопити вербові гілки діти і молодь, адже кому дістанеться найбільше, той буде найщасливішим. Потім хлопці і дівчата ходили по вулиці з гілками верби і злегка били один одного, примовляючи: “Не я б’ю - верба б’є, за тиждень Великдень”. Крім того, кожен йшов із гілочкою на цвинтар і ставив померлим родичам на гробі біля хреста кілька гілочок. Повертаючись з відправи, втикали гілки в грядки на городі. Освячену вербу клали також в хліві та стайні, за образ у хаті. Вважалося, що верба має магічну силу і захищає хату, хлів, двір від грому й пожежі.

Сьогодні героїня дня
Простенька гілочка вербова,
Несуть її усі зрання
Йдучи у храм по Боже слово.

Я вас вітаю з днем ясним,
Ми рік його усі чекали!!!
Воскресне скоро Божий Син!
Ще тиждень… залишилось мало.

Верба хай б’є з усієї сили,
Нехай здоров’я додає,
Усі щоб Паски відкусили!!!
Прийміть вітаннячко моє!!!