Михайло Вербицький народився в 4 березня 1815 р. в мальовничому селі Улючі, біля Перемишля. Його батько був священиком. Він помер, коли хлопчикові минуло десять років. Мати вийшла заміж вдруге і перестала цікавитися дітьми. Михайло та його молодший брат Володислав залишилися по суті круглими сиротами. Опікунство над хлопцями взяв їхній далекий родич — перемишльський єпископ Іван Снігурський. Він забрав дітей до себе. Цей факт відіграв виняткову роль в їхньому музичному розвитку.
Далеко пізніше, згадуючи діяльність перемишльської школи, М. Вербицький дуже вірно оцінив її значення: "...школа стала консерваторією в мініатюрі, а хор дорівнював добрій опері, і здавалося, що в Європі, крім трьох відомих категорій музики: німецької, італійської та французької, існує ще четверта категорія — українська".
На Львівщині у селі Стрілки Старосамбірського району зберігся храм, де служив о.Михайло. Цей храм має рідкісну назву — святого Євстахія, названий так на честь римського воєначальника, який загинув за християнську віру — разом із дружиною і двома синами. Про те, що в храмі служив отець Михайло Вербицький, вказує меморіальна дошка. Місцевий священик каже, що це зобов’язує його «служити вірно і патріотично своєму народові». Він мешкає на плебанії, на тому ж місці, де жив колись отець Михайло Вербицький, тільки от будівля вже не та. Нинішня — з 1902 року, а на її місці колись була інша, дерев’яна. Плебанія розташована біля підніжжя гори, а церква — на горі. Цікаво підніматися туди — таке відчуття, що справді сягаєш небес.
Національний банк України, продовжуючи серію пам’ятних монет "Видатні особистості", уводить в обіг 4 березня 2015 року пам’ятну монету номіналом 2 гривні "Михайло Вербицький", присвячену 200-річчю від дня народження українського композитора Михайла Михайловича Вербицького, повідомляє прес-служба Національного банку України.
Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – "спеціальний анциркулейтед", маса - 12,8 г, діаметр - 31,0 мм, тираж - 30 тисяч штук. Гурт монети - рифлений.
А ось цікаве відео про історію створення гімну України
Дивовижно... Не забуваєте про жоден ювілей... Про монету прочитала вперше і про церкву святого Євстахія на Старосамбірщині.
ВідповістиВидалитиВсі ювілеї, звісно, не пам'ятаю, але є такі, які забути неможливо, наприклад, як сьогоднішній, адже це ціла епоха в українській історії. Вам, п.Марія, дякую за коментар і за відвідування. Я теж з великим задоволенням забігаю до вас, там завжди знаходжу щось цікаве. Ви помітили, що одним дписом я поділилася, настільки мене вразили картини Жозефіни Волл. Це неперевершено...
ВидалитиДивуюся, Наталю, Вашій невтомності та працьовитості. Ви ідете такими швидкими темпами, що за Вами ледь встигаєш...Але правильно, так і має бути, тим більше, що оминути такої дати в нашій історії не можна.
ВідповістиВидалитиІм'я М. Вербицького дороге кожному вкраїнцеві, особливо на Західній Україні. Високий художній рівень його творів, майстерність композиторського письма дають право називати його західноукраїнським композитором-професіоналом, незважаючи на те, що він не закінчував спеціальних музичних шкіл і сучасники називали його митцем-аматором. Не забуваймо таких славних імен!!!
Цю людину і справді забути неможливо, навіть якби він написав лише одну мелодію до пісні, що стала нашим гімном і цього було б достатньо, аби увіковічнити його ім'я. Адже починаючи з минулого року і тепер - це справжній ХІТ, який з гордістю виконують мільйони наших співвітчизників...
ВідповістиВидалитиВам, Іванко, велике СПАСИБІ за відвідини і коментарі, мені дуже приємно, що ви відвідуєте, кожен ваш коментар мене тішить, це той випадок, коли слово МАЄ ВАГУ:)))