Наприкінці січня українська громадськість відзначає День пам’яті героїв Крут. 97 років тому молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Cьогоднi вiдомi прiзвища лише 20 із загиблих. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко; студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко, Микола Ганкевич.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.

Déjà vu чи не так?!! Пройшло 97 років і знову нашому народу доводиться обстоювати своє право бути вільним, незалежним. Знову кращі сини України кладуть голови на алтар свободи... Знову "добрі сусіди" намагаються утвердити своє право бути вершителями чужого життя. Робиться все насильно із додаванням величезної порції брехні. Мала рацію Ліна Костенко, пишучи такі рядки :

Та попри все я вірю, що ми обов'язково переможемо і утвердимо своє право бути господарями на своїй же землі. А герої, які не злякались ворога і стали на захист батьківщини, вічно житимуть у наших серцях.

Більше інформації про події тих далеких часів у цьому відеофрагменті.